Етимологія математичних понять.

А

Апофема (гр.αποτιυημι - відкладаю) - висота бічної грані піраміди.

Абсциса (лат.abscissa-відрізок) - одна з декартових координат.

Аксіома (гр. αξιωμα) - положення,яке приймається без доведень.

Аргумент (лат. argumentum) - величина,що стоїть під знаком       функції.

Арифметика (гр.αριυμος - число) - наука про числа.

Арксинус (лат.arcus - дуга і синус) числа а-це таке число α з відрізка  [^-π/₂; ^π/₂ ] ,що його синус дорівнює а.              

  Асимптота(гр.ασύμπτωτος - не збігається) - пряма, до якої точка кривої необмежено наближається при віддаленні в нескінченність.

Б

Бісектриса (фр.bissectrice - та, що розтинає навпіл) - пряма,що виходить з вершини кута і ділить його навпіл.

В

Вектор (лат.vector-ведучий) - напрямлений відрізок.

Г

Графік (гр. γραφω - пишу,малюю) - лінія,що визначається рівнянням виду y=f(x)

Градус (лат. gradus - крок,ступінь) - одиниця виміру кута.

Гіперболоїд (гр. hyperbole – перебільшення)

Границя ( лат. limes – границя)

Д

Дискримінант (лат. discriminans - розрізняючий) - вираз в²-4ас,що дозволяє визначити кількість коренів квадратного рівняння.

Дистрибутивність (лат. distributivus - розподіляючий) розподіляючий закон.

Диференціал (лат. differentia - різниця.)

Діаграма (гр. διαγραμμα - малюнок,фігура) - графічне зображення,що наочно показує співвідношення між величинами.

Діагональ (гр. διαγωνιος-ідучий від кута до кута) - відрізок,що з’єднує дві протилежні вершини.

Діаметр (гр. διαμετρος - поперечник) - хорда, що проходить через центр круга або кола.

Дійсні числа R (фр. reel – дійсний).

Е

Екстремум (лат. extremum - крайнє) - значення функції в точці екстремума.

Еліпс (гр.ελλειψις - недолік)

Еталони (фр.etalon) - великої точності зразки одиниць виміру і вимірних приладів.

І

Інтеграл (лат. integer - цілий)

Інверсія (лат. inversio - переставлення) - перестановка.

Індекс (лат. index - показник) - числовий чи буквений значок.

Інтервал (лат. intervallum - проміжок,віддаль) - множина дійсних чисел,що задовольняють нерівність  а<х<в.

Ірраціональний (лат. irrationalis - безглуздий)

К

Квадрат (лат. quadratus - чотирикутний) - прямокутник з рівними сторонами.

Коефіцієнт (лат. со-спільно та efficient - утворюючий)

Комбінаторика (лат. combinatio – сполучення ) - розділ математики, щовивчає питання,пов’язані з підрахуванням числа можливих комбінацій з даної  кінечної множини.

Комплексні числа С (фр. complexe – комплексний)

Комутативність (лат. commutativus - змінюючий) - переставний закон.

Константа (лат. constans - незмінний) - постійна величина.

Конус (гр. conos – соснова шишка.)

Координати (лат. со - спільно та ordinatus - упорядкований)- величини, що визначають положення точки на площині.

Куб (лат. cubus)

Л

Лемма (гр. λημμα) - допоміжне твердження, яке використовується при доведенні теореми.

Лінія (лат. linea) - основне поняття математики.

Логарифм (гр. λογος - відношення та αριψμος - число) - додатного числа х за основою а,називається показник степеня, до якої треба піднести а,щоб отримати х.

Логіка (гр. λογιχη - наука про мислення)

М

Медіана (лат. medianus - середній) - відрізок, що з’єднує вершину трикутника із серединою протилежної сторони.

Мікро- (гр. μιχροζ - малий)

Мінус (лат. minus - менше)

Мода (лат. modus - міра,спосіб,вид.)

Модуль (лат. modulus - міра) - це те саме число,якщо воно не від’ємне, і протилежне, якщо воно від’ємне.

Н

Нормаль (лат. normalis - прямий)

Нуль (лат.  nullus - ніякий)

О

Овал (лат. ovum - яйце)

Операція (лат. operatio - дія)

Ортоцентр (гр. ορτος - прямий та лат. centrum - центр) - центр перетину всіх висот трикутника.

П

Парабола (гр. παραβολη)-графік квадратичної функції у=ах+вх+с.

Паралелепіпед (гр. παραλληλος - паралельні та επιπεδον -площина) - призма, в основі якої лежить паралелограм, якщо прямий - то в основі прямокутник.

Паралелограм (гр. παραλληλος - паралельний та γραμμη - лінія) - чотирикутник,у якого протилежні сторони попарно паралельні.

Параметр (гр. παραμετρων - відміряючий) - допоміжна змінна, що входить до складу формули і виразу.

Період (гр. περιοδος - кругообіг) - проміжок,протягом якого відбувається подія.

Перспектива (лат. perspicio – добре бачу) – спосіб зображення фігур, якими їх видно з однієї нерухомої точки.

Периметр (гр. περιμετεω - вимірюю навколо) - довжина замкнутого контура.

Перпендикуляр (лат. perpendiculum - вис) - пряма, що перетинає пряму чи площину під кутом 90°.

Піраміда (pyra- вогонь та midos- міра).Відношення довжини основи піраміди Хеопса до її висоти, розділеної навпіл дорівнює числу π (до 6 знака).

Пі (скор. від лат. periferia)

Планіметрія (лат. рlanum - площина та гр. μετρεω - вимірюю)- розділ геометрії, в якому вивчаються фігури, розміщені в одній площині.

Плюс (лат. plus - більше)

Призма (гр. πριδμα) - многогранник, у якого 2 грані - правильні n-кутники, що лежать в паралельних площинах,а інші n граней-паралелограми.

Прогресія (лат. рrogressus - розвиток) - послідовність чисел, в якій кожне наступне число пов’язане з попереднім певним співвідношенням.

Пропорція (лат. proportio - cпіввідношення) - рівність двох відношень.

Проекція (лат. projectio – кидок вперед)

Проценти (лат. pro centum- на сотню) - сота частина числа.

Р

Радикал (лат. radix - корінь)- математичний знак √

Радіус (лат. radius - спиця колеса) - відрізок прямої, що сполучає будь-яку точку кола з центром кола.

Раціональні числа Q ( фр. quotient – співвідношення)

Ромб (гр. ρομβοζ - кружіння) - паралелограм з рівними сторонами.

С

Сегмент (лат. seco - розтинаю) - частина круга,обмежена дугою і хордою, що стягує її.

Сектор (лат. seco - розтинаю) - ділянка,обмежена радіальними прямими.

Симетрія (гр. ςυμμετρια - співрозмірність) - періодичне повторення частин фігури в просторі.

Синус (лат.sinus- згин,кривина)- функція кута.

Статистика (лат.status - стан)- наука,що збирає, обробляє, вивчає різні дані, пов’язані з масовими явищами.

Сфера (гр. σφαῖρα — м’яч) — це геометричне місце точок у просторі, рівновіддалених від деякої заданої точки (центра сфери).

Т

Тангенс (лат. tangens - той, що дотикається) - функція кута.

Тетраедр (гр. τέτρά- чотири, εδρα – грань)

Транспортир (лат. transporto - переношу) - прилад для вимірювання і побудови кутів.

Трапеція (гр. τραπεζιον - столик) - чотирикутник, у якого 2 протилежні сторони параллельні.

Тригонометрія (гр. τριγωνον - трикутник та μετρεω - вимірюю) - розділ математики, де вивчають тригонометричні функції.

Ф

Факторіал (фр.  factor – співмножник)

Функція (лат. functio - призначення)

Формула (лат. formula - правило, спосіб) - буквений вираз, що показує залежність між величинами.

Ц

Циркуль (лат. circulus - коло,круг) - інструмент для побудови кола і вимірювання відрізків.

Циклоїда (гр. kykloides – круговидний.)

Циліндр (гр. kylindros – валик)

Цифри (араб. as-siffre) - математичні знаки.

Ч

Число (лат. numerus)

Ш

Шкала (лат.scalae - східці) - деталь вимірювальних приладів.